- СПРАВЖНІ НАГОРОДИ ВТО "Орден" ВГО"КРАЇНА"та"ЗВИТЯГА"
- ПОДАРУНКИ ДО КОЖНОГО СВЯТА
- Нагороди "ЗА СЛУЖБУ ДЕРЖАВІ" захисникам Вітчизни
- Награды для городов и территориальных обьединений
- Розробка нагород, знаків та відзнак для міст, ОТГ, підриємств та ГО
- Атрибути нагород: футляри, посвідчення та рамки
- Захисникам Вітчизни та волонтерам
- АЛЕЯ СЛАВИ - нагородження Героїв
- Коїни підрозділів, військових частин, міністерств та відомств
- Награды в/ч и подразделений, разработанные и изготовленные ПТО "Орден"
- Відзнаки силових структур розроблені та виготовлені ВТО "Орден"
- Нагороди для медичних працівників- наших ангелів милосердя!
- ПЛАКЕТКИ та ЗНАЧКИ
- Награды силовых структур, общественных организаций, для городов, общин, спортсменам Героям Чернобыля
- ИСТОРИЯ НАГРАД Украины и стран мира
- Розробка та виготовлення нагород та знаків та коїнів для В/Ч та підрозділів
- Карта сайта
Артикул: ВТО_240-2
4 вересня Неволов Василь Васильович, несподівано для себе, отримав від Миколи Степаненка - генерала козацтва України вищу відзнаку ВГО «Країна» - медаль "За служіння мистецтву" (№434).
Василь Васильович Неволов – кандидат мистецтвознавства, професор, театрознавець. Викладає дисципліну «Історія образотворчого мистецтва». Режисер, актор, драматург, перекладач п’єс, критик, експерт. Заслужений діяч мистецтв України.
Народився 5 вересня 1948 р. на Дніпропетровщині. У 1966 році закінчив з відзнакою Дніпропетровське державне театральне училище. Після закінчення керував народним театром на Житомирщині. Служив в лавах Радянської армії. В 1974 році закінчив театрознавчий факультет Київського державного інституту ім. І.К. Карпенка-Карого. В 1978 році закінчив аспірантуру цього ж інституту. У 1988 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю «Театральне мистецтво» (тема «Театральний процес на Україні і критика 70-х років»).
Впродовж 1988-2003, 2006-2008 років працював у центральному апараті Міністерства культури та мистецтв України на посадах старшого, провідного, головного інспектора відділу театрів, головного редактора репертуарно-редакційної колегії з драматургії, головного спеціаліста-головного редактора, начальника відділу-заступника начальника Управління з питань мистецтв, в.о. начальника Управління, начальником Управління мовної політики.. Одночасно з 1976 по 2000 роки – старший викладач, доцент Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого, де викладав курси історії театру, вів семінар з театральної критики.
З 1976 року – член Українського театрального товариства (згодом – Національної спілки театральних діячів України), з 1985 року – член Спілки журналістів України, з 1997 року – член Національної спілки письменників України. З 2001 року по 2005 - професор Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва, де викладав власний авторський курс «Авторське право». З 2006 року – професор Київського національного університету культури і мистецтва (КНУКіМ), де викладає курси «теорії драми» та «історію образотворчого мистецтва».
Автор низки публікацій в мистецьких альманахах, часописах, збірниках, автор 7 (семи) оригінальних п’єс і 25 (двадцяти п’яти) перекладів п’єс різних мов.
Очолював і був членом журі багатьох міжнародних і всеукраїнських театральних фестивалів.
З вересня 2005 року – завідувач лабораторії народного мистецтва Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України, проректор з наукової роботи ПВНЗ «Інститут екранних мистецтв імені Івана Миколайчука».
57 років в мистецтві і з мистецтвом - це шлях, насичений мандрами творчого життя.