- ГЕРОЯМ УКРАЇНИ - СПРАВЖНІ НАГОРОДИ ВТО "Орден" ВГО"КРАЇНА"та"ЗВИТЯГА"
- Нагороди "ЗА СЛУЖБУ ДЕРЖАВІ" захисникам Вітчизни
- Відзнаки для міст та територіальних громад
- Атрибути нагород: футляри, посвідчення та рамки
- Захисникам Вітчизни та волонтерам
- АЛЕЯ СЛАВИ - нагородження Героїв
- Коїни підрозділів, військових частин, міністерств та відомств
- Нагороди в/ч та підрозділів, розроблені та виготовлені ВТО "Орден"
- Нагороди для медичних працівників- наших ангелів милосердя!
- ПЛАКЕТКИ та ЗНАЧКИ
- ПОДАРУНКИ ДО КОЖНОГО СВЯТА
- Нагороди силових структур, громадських організацій, для міст і громад, спортсменів, героям Чорнобиля
- ІСТОРІЯ НАГОРОД України та країн світу
- Розробка та виготовлення нагород та знаків
- Мапа сайту
Артикул: ВТО_
Вінницькі учасники бойових дій та волонтери під головуванням пана Славінського нагородили мешканку Козятина, матір загиблого героя у війні на сході України Людмилу Кацабіну, урочисто вручив їй відзнаку “Орден матері бійця АТО”.
Про свого сина пані Людмила розповідає охоче — він для неї вічно живий.
Сергій Кацабін народився у Липовецькому районі Вінниччини. В дитинстві був покинутий рідною матір'ю та усиновлений подружжям з Козятина.
З дитинства син дуже хворів, відвідав багато санаторіїв і вивчав самотужки медицину. Мати переймалася його хворобливістю, постійно возила скрізь по лікарях. Сергій пережив кілька операцій. Тоді Сергій і вирішив стати лікарем, здобув фельдшерську освіту, працював у лікарні швидкої допомоги фельдшером, крім того, продовжував навчання в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця на фармацевтичному факультеті.
Найголовніші наставники Сергія були батько й мати, в молодості вони були членами УНА-УНСО. А з 2001 року прийняли освячення Рідної Української Національної Віри. І Сергій теж їздив на ці зібрання. Був поруч з батьками, «всмоктував» дух та історію.
В 2004 році Сергій пройшов «Помаранчевий майдан». Там познайомився з Володимиром Ільків. У 2013 році вони знову зустрілися на Майдані і разом пройшли всі події Революції Гідності.
На початку війни Сергій був волонтером, допомагав медикам батальйону імені Кульчицького на опорному пункті «Хрест» у Дебальцевому. Відразу після заснування Медичної роти Пирогова, записався добровольцем, зарахований на службу 31 грудня 2014 року на посаду фармацевта відділення медичного постачання медичної роти Північного територіального управління Нацгвардії (в/ч 3001). Під час найтяжчих боїв на дебальцівському плацдармі, взимку 2014—2015, Сергій перебував на передовій, рятував життя поранених українських захисників.
9 лютого 2015 року машина «швидкої допомоги», під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій загинув разом з екіпажем санітарної машини.
Вважався безвісти зниклим, пошук тіла ускладнювало те, що його рідна матір, яка перебуває в Ізраїлі, навідріз відмовилася здати аналіз ДНК.
21 грудня 2015 року рішенням Козятинського міськрайонного суду оголошено померлим Кацабіна С. Б., який пропав безвісти під час виконання обов'язків військової служби в зоні проведення антитерористичної операції в східному регіоні України та встановлено дату смерті 09.02.2015 року. На початку квітня 2016 року за експертизою ДНК було ідентифіковане тіло загиблого серед похованих на Краснопільському кладовищі під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО.
22 квітня 2016 року в місті Козятин пройшло прощання з Сергієм Кацабіним, перепоховали його на приміському кладовищі у селі Козятин. 22 квітня в місті оголошено Днем жалоби.