- ГЕРОЯМ УКРАЇНИ - СПРАВЖНІ НАГОРОДИ ВТО "Орден" ВГО"КРАЇНА"та"ЗВИТЯГА"
- Нагороди "ЗА СЛУЖБУ ДЕРЖАВІ" захисникам Вітчизни
- Атрибути нагород: футляри, посвідчення та рамки
- Захисникам Вітчизни та волонтерам
- ПЛАКЕТКИ та ЗНАЧКИ
- Нагороди для медичних працівників- наших ангелів милосердя!
- Коїни підрозділів, військових частин, міністерств та відомств
- Нагороди в/ч та підрозділів, розроблені та виготовлені ВТО "Орден"
- Закон "Про нагородну систему України"
- Орден Нескорених та усі Знаки народної пошани
- АЛЕЯ СЛАВИ - нагородження Героїв
- ПОДАРУНКИ ДО КОЖНОГО СВЯТА
- Нагороди силових структур, громадських організацій, для міст і громад, спортсменів, героям Чорнобиля
- ІСТОРІЯ НАГОРОД України та країн світу
- Розробка та виготовлення нагород та знаків
- Мапа сайту
Артикул: ВТО_327-2
24 червня, в м. Суми, за поданням голови Сумської філії Всеукраїнської громадської організації «Спілка морських піхотинців України «Сумське морське зібрання», було представлено до нагородження відзнакою ВГО «Країна» - нагрудним знаком «За врятовані життя» (№537) Володимира Безбабного.
Безбабний Володимир Іванович працює у відділенні хірургії одного дня Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради.
Володимир Безбабний народився 22 червня 1951 року у м. Лебедин, Сумської області.
Батькам дуже хотілося, щоб син став лікарем і мав чисту роботу у «білому халаті».
Володимир змалечку проявляв гарні здібності до навчання, мав феноменальну пам’ять. У 6 років його віддали відразу до другого шкільного класу. Скороспілий шестирічний учень поруч з однокласниками, старшими від нього на два роки, мав лише відмінні оцінки, пишався своїми успіхами та з усіх сил старався не підвести маму-вчительку.
Після 8 класу, коли Володимиру виповнилося 13 років, він подав документи для вступу до Лебединського медучилища на фельдшерське відділення. Зустрівши юного абітурієнта, директор училища був чимало здивований і спеціально прийшов на вступний іспит, щоб послухати «цього малого», але, переконавшись, що Володимир має ґрунтовні знання, озвучив свій вердикт: «Хай вчиться! Хоча таких малих учнів у нас ще не було».
Без проблем у 1972 році Володимир став студентом Київського медичного інституту і закінчив виш з червоним дипломом. У 1979 році після проходження інтернатури при Сумській обласній лікарні за спеціальністю «Хірургія» прийшов працювати до 5-ї лікарні, де упродовж 4 років мав практику ургентного хірурга. І цій професій він завжди залишався вірним: і коли викладав у медучилищі, і коли працював спортивним лікарем у футбольному клубі «Фрунзенець», і коли у 1993-1995 рр. обіймав посаду керівника поліклінічного відділення хірургії 5-ої лікарні.
З професійною гордістю Володимир Іванович відзначає, що у відділенні в середньому здійснюють 2700 оперативних втручань упродовж року, відповідно 250 – щомісяця. І це усього на 6 ліжках, де є місця денного стаціонару.
Володимир Іванович вже 25 рік поспіль продовжує власноруч започатковану справу. У його активі проведення більше 16,5 тисяч операцій, не рахуючи десятки щоденних хірургічних маніпуляції у колінні суглоби, спинний хребет. Він має широку спеціалізацію: лікар загальної хірургії, онколог, ортопед, мамолог, лікар спортивної медицини, щелепно-лицьовий хірург.
Володимир Безбабний як багатогранна особистість, патріот має активну громадянську позицію. На громадських засадах є радником Сумського міського голови з медичної галузі.
Зворушливі, пам’ятні сторінки життя – участь у революційних подіях на Київському Майдані 2014 року та медичне волонтерство у зоні АТО на зламі трагічних 2014-2015 років. Півтора місяця, як доброволець, у польовому госпіталі, надавав першу хірургічну допомогу воїнам при невідкладних тяжких станах, бойових пораненнях.
Володимир єдиний медик 5-ої лікарні, котрий побував в АТО, хоча не має відповідного посвідчення та і не прагне його здобути, бо не любить паперової тяганини.
Сьогодні Володимир Безбабний продовжує щоденну медичну практику, пишається сином Володимиром, котрий продовжує професійну династію – працює завідуючим хірургічним відділенням 5-ої лікарні. У вільний час Володимир Іванович час веде активну громадську роботу, спілкується із однополчанами, які для нього назавжди стали рідними людьми.