24 січня з нагоди відзначення Дня Соборності України в Українському домі було проведено перше масштабне нагородження знаками нагородної пошани Всеукраїнського об’єднання громадян «Країна» сучасних героїв України, які зробили та роблять значний внесок у захист української незалежності, розвиток та розбудову нашої держави.

Знаки народної пошани вручили директор Українського дому Юрій Стельмащук та голова ВОГ «Країна» Олександр Сопов. Більшість представлених до відзначення осіб не були удостоєні державних нагород України.

Голова ВОГ «Країна» Олександр Сопов

Захід відбувся в межах раніше започаткованого ДП «Український дім» та ВОГ «Країна» спільного проекту з відзначення гідних особистостей, що своїм прикладом можуть спонукати інших громадян України на героїзм, видатні досягнення, сумлінну працю. Ініціювати відзначення знаками народної пошани може будь-який колектив, громада та навіть журналісти й окремі громадяни.

Нагороди отримали:

Орден «Єдність та воля»: Агаєв Рафаіл Рамізович – солдат другого батальйону третього бригади Національної гвардії України. Як кулеметник виконував бойові завдання в зоні антитерористичної операції, де загалом протягом 3 відряджень провів 145 днів. Зокрема, під час служби з листопада 2014-го до січня 2015-го в Луганській обл. брав участь у боях біля населених пунктів Світличне і Комишуваха, які розташовані близько Бахмутськой траси. Неподалік від селища Світличне у складі свого підрозділу провів затримання диверсійно-розвідувальної групи противника. Завжди відмінно виконував бойові завдання в зоні АТО, рішуче діяв у складних ситуаціях, приймав найбільш доцільні та обґрунтовані рішення, прикривав бойових товаришів.

Орден «Єдність та воля»: Данчук Василь Петрович – солдат, командир підрозділу тактичної групи Добровольчого українського корпусу «Правого сектора». З березня 2015 року в складі штурмової групи п'ятого батальйону виконував бойові завдання в зоні АТО в Донецькій області. Під час одного з боїв у районі села Піски успішно вивів групу з під удару супротивника, але сам отримав контузію. У серпні 2015-го як командир відділення тактичної групи імені капітана Валовика (легендарна група Семена) неодноразово брав участь у диверсійно-розвідувальних операціях і боях. 25 серпня, витягаючи пораненого побратима з поля бою, сам отримав осколкове поранення в голову. Після лікування став одним з активних членів Київської міської спілки ветеранів АТО Деснянського району, де проводить роботу з організації допомоги ветеранам АТО і займається військово-патріотичним вихованням юних українців.

Орден «Єдність та воля»: Шульга Олександр Олександрович – старший прапорщик, інспектор першої категорії Луганського прикордонного загону. З серпня 2014 року по вересень 2015-го служив у районі АТО в Донецькій і Луганській областях. Як заступник командира взводу мобільної групи спеціального призначення виконував завдання з ліквідації ворожих диверсійно-розвідувальних груп. Провів 4 бойових виходи на територію противника, тривалістю від 2 до 8 днів. У грудні 2014 року під час бою був контужений, але й далі залишився служити на передовій. 14 травня 2015 спільно з іншими бійцями знищив ворожу диверсійно-розвідувальну групу, яка намагалася перейти на підконтрольну України територію для ведення підривної діяльності. Також був узятий в полон командир цієї групи. Разом із працівниками СБУ та спецпідрозділу фіскальної служби «Фантом» виявляв і ліквідував канали контрабанди з окупованих територій.

Бійці АТО Рафаіл Агаєв, Василь Данчук, Олександр Шульга

Орден «За розбудову України»: Богомолець Олександра Олегівна – лікар-реаніматолог, волонтер. Онука Віце-президента Академії наук СРСР і дочка академіка, вона ніколи не шукала в житті легких шляхів: з першого курсу медінституту почала працювати операційної санітаркою, а на четвертому та п'ятому курсах вже виконувала обов'язки лікаря в дитячій реанімаційній бригаді. Після закінчення навчання пропрацювала лікарем-реаніматологом 17 років, за цей час врятувала від смерті понад 5000 людей. Близько 20 років надає волонтерську допомогу Будинкам дитини по всій Україні. Була лікарем обох Майданів. З початком бойових дій на Донбасі організувала вивіз тяжкопоранених бійців із зони АТО, а також донині надає медичну і продовольчу допомогу добровольцям, які беруть участь в АТО. Також відома активною боротьбою з незаконними будівництвами на території Києво-Печерської Лаври, де хотіли побудувати величезний розважальний комплекс, і біля Олександрівської лікарні, де планувалося звести висотний будинок на місці поховань людей, що померли від чуми, холери, тифу, сибірки. Самостійно побудувала меморіал жителям Києва, які померли від особливо небезпечних інфекцій, та медикам, що боролися з мором. Дбайливо береже пам'ять про своїх діда та батька.

Олександра Богомолець

Першу вищу нагороду ВОГ «Країна» – медаль «За вірність національній ідеї»: Глущенко Михайло Петрович – виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Можливості». З 1993 року він є національним координатором міжнародного проекту «Сумка Самаритянина» в Україні. Щороку організація одержує і розповсюджує понад 500 тисяч подарунків для дітей України. Вже 12 років з ініціативи Михайла Глущенка в Ірпені щорічно проводиться по кілька міських дитячих свят. Під час Майдану організував роботу пекарні і безперебійне забезпечення активістів хлібом. Також активно допомагає сім'ям переселенців із зони АТО продуктами харчування, медичним обладнанням, предметами гігієни, одягом та іншими необхідними речами. Протягом лише 2015 року фондом від закордонних партнерів було отримано і роздано людям понад 750 тонн гуманітарної допомоги. Михайло Глущенко 22 роки розвиває і зміцнює міжнародні зв'язки України з країнами Європи та США.

Юрій Стельмащук та Михайло Глущенко

Орден «За розбудову України»: Головкевич Микола Михайлович – радник мера міста Ірпінь Київської області. З квітня 1998 року до листопада 2015-го обіймав посади заступника та першого заступника Ірпінського міського голови, а його загальний трудовий стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування становить понад 35 років. Тільки 2015 року за безпосередньої участі Миколи Михайловича в Ірпені був реалізований ряд проектів з розвитку інфраструктури міста, зокрема: було реконструйовано дитячу поліклініку і 2 амбулаторії сімейної медицини, парк імені Володимир Правика і три сквери, спортивні майданчики Ірпінської дитячо-юнацької спортивної школи, повернуто у власність територіальної громади та реконструйовано парк сімейного відпочинку «Дубки», розпочато будівництво міського стадіону, побудовано стратегічно важливу дорогу до Києва, здійснено ремонт дорожнього покриття, тротуарів і велосипедних доріжок та багато іншого. Микола Головкевич є активним учасником громадського життя міста. Обирався депутатом Ірпінської міськради чотирьох скликань, член виконавчого комітету Ірпінської міськради.

Микола Головкевич

Орден «За розбудову України»: Коваль Олександра Володимирівна, більш відома як Леся Литвинова – легендарний волонтер, координатор Центру допомоги вимушеним переселенцям «Фролівська 9/11». Волонтерську діяльність разом з родиною розпочала ще під час Майдану: вагітна жінка доставляла туди дрова, їжу, медикаменти, вивозила поранених. Навесні 2014 року стала допомагати вимушеним переселенцям з Криму, а пізніше – Донбасу, з часом організувавши волонтерський центр «Фролівська 9/11». У ньому переселенцям допомагають продуктами, одягом та іншими необхідними речами. Також у центрі можна отримати консультації психологів, медиків, допомогу в працевлаштуванні, записатися на курси, різні заходи – зокрема, для дітей. Тільки впродовж минулого року в організації надали допомогу за 50 тисячами звернень переселенців. В окремих випадках волонтерський центр відправляє допомогу в інтернати, буферну зону, а також за участю датських фондів допомагає комплектувати медичним обладнанням кілька підшефних лікарень. Спільно з колегами Литвинова безпосередньо займається всією діяльністю: починаючи координуванням роботи центру і закінчуючи збором та відправкою допомоги.

Нагороду отримує Леся Литвинова

Орден «Єдність та воля»: Курамагамедов Іса Асадуловіч – учасник бойових дій в Афганістані, волонтер. У 1984-86 роках брав участь у військових операціях в Афганістані як заступник командира групи спецназу ГРУ. У квітня 2014 року одним з перших в Київській області почав рух ветеранів-афганців з організації допомоги бійцям АТО, надаючи всебічну підтримку бійцям батальйону «Київська Русь». За рахунок особистих коштів і пожертвувань афганців закуповував та передавав на бойові позиції батальйону продовольство, одяг, військову амуніцію, бронежилети, запчастини для транспорту тощо. У вересні 2014 року організував пошук і повернення тіл двох загиблих бійців АТО. Спільно з іншими афганцями провів пошук й важкі переговори з терористами, внаслідок яких з окупованої території Луганської області вдалося повернути з полону трьох військовослужбовців 80-ї бригади ЗСУ. У лютому 2015 року, після Дебальцевського котла, організував пошук і повернення тіл 37 загиблих українських героїв.

Орден «За розбудову України»: Махоткіна Наталія Станіславівна – вчитель хімії природничо-наукового ліцею № 145 міста Києва. У цьому навчальному закладі, заснованому ще 1962 року для підготовки технічної еліти країни, нині вчитель-методист вищої категорії працює вже майже 30 років. За цей час випустила 1825 учнів, з яких понад 120 були переможцями міських етапів олімпіад з хімії, 20 – всеукраїнських, п'ять – міжнародних. Також майже півсотні учнів Наталії Станіславівни стали призерами Малої академії наук України. Протягом 9 років бере участь у роботі щорічної Літньої природничо-наукової школи «Зоряний час», для якої розробила 9 авторських проектів. 2011 року була одним з організаторів поїздки волонтерів в інтернат міста Тульчин Вінницької області, під час якої було встановлено телескоп для дітей-сиріт. Є співорганізатором і керівником понад десятка екологічних, етнічних і наукових фестивалів, круглих столів та інших проектів.

Юрій Стельмащук та Наталя Махоткіна

Орден «За розбудову України»: Міщук Сергій Прохорович – учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, волонтер. Займався питаннями лавинної безпеки в горах Тянь-Шаню, беручи участь у розробці і введенні в експлуатацію автоматичного телеметричного комплексу «Лавина». Цей же комплекс застосовувався в зоні ЧАЕС. Налаштовував блоки дистанційного керування для радіокерованих бульдозерів, ремонтував і обслуговував радіокеровану спецтехніку, використовувану для ліквідації наслідків аварії. У чорнобильській зоні здійснював моніторингові польоти на вертольотах, навчав операторів, займався дезактивацією обладнання. Був активістом обох Майданів. Уже півтора року надає волонтерську допомогу бійцям АТО, забезпечуючи їх засобами зв'язку, наметами, примусами, тактичними ліхтарями, медикаментами, іншими потрібними речами. Зокрема, ремонтує або допрацьовує рації, приціли нічного бачення, засоби радіозв'язку авіарозвідки, безперебійні джерела живлення для пристроїв штучної вентиляції легенів та іншої медтехніки. За цей час зробив придатними для використання в зоні АТО понад 100 приладів.

Нагороду отримує Сергій Міщук

Орден «За розбудову України»: Моніта Олег Федорович – учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ще студентом почав займатися серйозною науковою роботою. У 1970-х став одним з перших вчених в Україні, що займалися розробкою та запуском перших українських лазерів. Надалі спеціалізувався на розробці лазерної техніки і технологій. 1986 року, після аварії на ЧАЕС, на 3 місяці був відряджений в чорнобильську зону для проведення лазерного моніторингу. Завдяки роботі групи, до складу якої входив Олег Моніта, сотні тисяч ліквідаторів аварії стали використовувати нові респіратори, які були здатні ефективно затримувати небезпечні радіоактивні частки. Крім того, групою був створений і виготовлений дистанційний лазерний дозиметр, що дозволяв визначати шлейфи поширення радіоактивної хмари. Саме за цими шлейфам з вертольотів розпилювали сорбенти, осаджують радіоактивний пил. Вже понад 17 років Олег Федорович є науковим співробітником Національного інституту раку, де веде розробку лазерних скальпелів, які використовують під час складних операцій.

Орден «За розбудову України»: Покутний Павло Григорович – учасник війни в Афганістані та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, полковник. Під час дворічної служби в Афганістані у вересні 1983-го біля перевалу Саланг, супроводжуючи групу з 6 афганських школярів, які поверталися додому після відпочинку в Німеччині, організував відбиття збройного нападу моджахедів. Під час бою жодна дитина не постраждала. Протягом 10 років – з 1987-го до 1997-го – брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, будучи заступником генерального директора НВО «Прип'ять». Безпосередньо брав участь у розробці та реалізації міжнародних угод України з Європейським Союзом, Японією, Кореєю, США, Білорусією, Росією з вивчення наслідків катастрофи. Керував роботами зі створення в Чорнобилі Міжнародної наукової лабораторії. Проведені на цій базі дослідження дозволили Україні своєчасно отримати висновки щодо вжиття належних контрзаходів. На посаді директора держагентства «ЧорнобильІнтерІнформ» створив і забезпечував роботу розгалуженої системи інформування громадськості з питань правового, соціального, медичного захисту постраждалих. Організував випуск телерадіопрограм, керував виданням газети і двох спеціалізованих журналів. Є автором книг: «Ймення зорі Чорнобиль», «Чорнобиль, 15 років Подолання».

Орден «За розбудову України»: Червонописький Андрій Васильович – старший лікар-хірург Центрального госпіталю Служби безпеки України, полковник. За 30 років лікарської практики провів близько 50 тисяч успішних хірургічних операцій, з яких більшу частину – саме в госпіталі СБУ. 2010 року високий професійний рівень Андрія Васильовича був підтверджений тим фактом, що за результатами опитування громадської думки він став одним з переможців першого в Україні загальнонаціонального спеціалізованого рейтингу найкращих медпрацівників «ТОП 100 в медицині». Хірург вже двічі перебував у відрядженнях в зоні АТО, де працював як парамедик. За 3 місяці на передовій він забезпечував надання термінової лікарської допомоги під час бойових операцій у багатьох гарячих точках. Поза сумнівом, Андрій Васильович – це та людина, про яку можна сміливо сказати «Усі знання, душу і серце віддає людям!».

Замовити орденські планки ви можете на сайті: orden.com.ua

Замовити продукцію ВТО "ОРДЕН"