23 серпня, в День Прапора, волонтери із ГО «Штаб національного спротиву Збаразького району» вже вп’яте провели урочисте і привселюдне нагородження демобілізованих бійців АТО, волонтерів та меценатів народними відзнаками. На цей раз у державне свято з нагоди вшанування одного із головних символів нашої державності та незалежності – Національного Прапора вдячні краяни вітали п’яту хвилю демобілізованих воїнів-земляків. До речі, саме торік в День національного Прапора України відбулося перше нагородження учасників АТО народними відзнаками.
Під час цьогорічного Дня Прапора 45 воїнів отримали медалі «За оборону рідної держави», троє − «За службу державі», вісім волонтерів − «За гідність та патріотизм».
Щоразу, крім звичної процедури нагородження, організаторам вдається придумати щось нове, аби урізноманітнити свято і зробити його не подібним до попереднього. Цього разу у Штабі задумали провести урочистості на двох локаціях – спочатку відслужили панахиду за загиблими героями біля пам’ятника воїнам-афганцям, після чого колоною рушили у центр міста на майдан Івана Франка, де відбулися основні урочистості та власне саме нагородження бійців АТО.
До родзинок цьогорічного нагородження можна віднести те, що участь у святкових заходах взяли легендарні музиканти із Тернопільського муніципального духового оркестру «Оркестра Волі» (директор і диригент заслужений працівник культури України Володимир Грицай). «Оркестра Волі» були музичним супроводом усіх урочистостей і разом із бійцями та збаражанами взяла участь у ході. Під блакитно-жовтими та червоно-чорними знаменами, які на чолі колони несли упівці – вчорашні захисники та сьогоднішні оборонці України – атовці. Під супровід оркестру зі священиками та самими винуватцями торжества – демобілізованими п’ятої хвилі, йшли їхні побратими, що демобілізувалися раніше, вони несли на раменах великий десятиметровий синьо-жовтий прапор, який пошили у Збаразькій виправній колонії. За воїнами йшли святково вбрані школярі у вишиванках, вчителі, громадськість краю та звичайні збаражани, які теж долучилися до вшанування новітніх героїв.
На майдані священики – настоятель церкви Христового Воскресіння отець Олексій Боднарчук, головний військовий капелан Бучацької єпархії УГКЦ Ігор Федоришин і отець Ігор Джиджора − капелан декан Монастириського деканату Бучацької єпархії УГКЦ звершили молитву за здоров’я тих захисників, які повернулися з війни, і тих, хто досі захищає наші східні кордони від кремлівських зайд, і освятили нагороди. Після чину освячення народних відзнак до присутніх звернувся отець Ігор Федоришин, який подякував бійцям за те, що вони з гідністю виконали свій чоловічий обов’язок із захисту Батьківщини і живими повернулися з війни, наголосивши, що те, що вони зробили і пережили на фронті, є проявом справжнього героїзму. Він закликав ніколи не забувати своїх героїв, особливо тих, хто віддав своє життя за Україну, і молитися за них усіх. Військовий капелан розповів, як під час поїздок на схід із волонтерами зі Штабу він відвідував різні найгарячіші точки АТО і скрізь зустрічав вихідців з нашого краю, які з гідністю несуть службу із захисту Вітчизни, як у складі ЗСУ, так і добровольчих батальйонів. Зокрема, під час липневої поїздки священика надзвичайно вразила зустріч із ще зовсім юним збаражанином, який служить в «Айдарі». − Цьому юнаку міною відірвало половину долоні, інший на його місці вже давно поїхав би додому, вибивати пільги та пенсію, а він і досі на передовій боронить наш з вами спокій. На моє запитання,чого він досі на фронті, хлопець відповів: «Отче, війна ще не скінчилися». Як можна не захоплюватися цим жертовним юнаком, який добровольцем пішов на фронт, усвідомлюючи, що не отримає ані зарплати, ані посвідчення учасника бойових дій, хіба це не справдешній патріотизм? Цим юнаком зі Збаража неабияк пишаються його побратими і стверджують, що попри свій вік цей худорлявий хлопчина є найкращим кулеметником у відділенні. Збаражчина – унікальний край з унікальними людьми. На відміну від інших регіонів держави, де волонтерський рух розпадається, ви – єдині. Ви не лише не скидаєте обертів допомоги, а й розвиваєтеся. Я радий, що доля звела мене із героєм Збаражчини, на той час ще волонтером Юрою Горайським, згодом ми з ним зустрілися вже в секторі «М», де він служив у «морських котиках». Будучи забезпеченим чоловіком, він не чіплявся за посади, а пішов захищати Україну і загинув як Герой на полі бою. Пройдуть роки, виростуть нові покоління українців, а пам’ять про цих героїв і про їхній подвиг житиме вічно. Молімось за наших героїв, за наших ангелів, живих та полеглих, і будьмо вдячні тим хлопцям, які сьогодні стоять тут, на майдані, адже кожен з них віддав частинку себе за Україну, – підсумував свій виступ отець Ігор.
Привітав краян із Днем Прапора та 25-ю річницею Незалежності народний депутат України Михайло Головко. Він наголосив, що хоча для історії 25 років − це лише мить, насправді за цими роками − століття національно-визвольних змагань українського народу. Політик зазначив, що попри усі закиди ворогів, українці − незламна нація, нація переможців, в іншому випадку нас би уже не було. Українці − вільні люди, які ніколи і ні перед ким не стануть на коліна. Адже за цих чверть століття вже виросла нова генерація, позбавлена радянської рабської психології меншовартості, українці змінилися духовно і ментально і нині героїчно захищають свою державу й незалежність на Сході, платячи кров’ю своїх найкращих синів та дочок за право мати власну державу і суверенітет, вважає Михайло Головко.
–Вдивіться в обличчя цих хлопців, уважно подивіться їм в очі, – закликав краян голова Збаразького відокремленого підрозділу «Спілки бійців та волонтерів АТО «Сила України» Ігор Берник, – це одні і ті ж обличчя, це один і той самий погляд, якими на нас дивилися наші ветерани Другої світової, упівці, афганці. Ці очі бачили смерть на полі бою, їхні душі обпалила війна, залишивши рани на тілі та у серці. Вони справжні герої, чиїм героїзмом захоплюється увесь світ. якому невтямки, як така невелика держава, як Україна, може протистояти велетенській Росії з її потужним військовим потенціалом. А ми незламні саме завдяки своїм воїнам і їхньому незламному духу, – наголосив Ігор Берник. Після привітань та слів подяки новітнім героям України відбулося саме нагородження демобілізованих п’ятої хвилі, яке провели керівник ГО «Штаб національного спротиву Збаразького району» Володимир Голоднюк, волонтер Олена Шевчук, голова Збаразького відокремленого підрозділу «Спілки бійців та волонтерів АТО «Сила України» Ігор Берник. За вагомий вклад в становлення та розбудову держави України, надання безкорисної волонтерської допомоги захисникам Вітчизни та учасникам АТО орденом «За волонтерську діяльність «Сила України» (посмертно) нагородили музиканта, соліста гурту «Немо», Іванюка Анатолія Миколайовича, який допомагав військовим і матеріально, і духовно, регулярно відвідуючи з концертами бійців у зоні АТО. Нагороду отримала його дружина, яка особисто приїхала до Збаража. Орден «За волонтерську діяльність «Сила України» отримав і отець Ігор Федоришин.
Свої заслужені щоденною наполегливою працею нагороди отримали і волонтери. За вагомий внесок в становлення та розбудову держави України, надання безкорисної волонтерської допомоги захисникам Вітчизни, учасникам АТО, інвалідам та сім’ям загиблих медалями «За гідність та патріотизм» нагородили Юрія Войтовича, Саманту Рац Стоїлькович, Ольгу Ліпніцьку, Оксану Ожеховську, Ігоря Шморгая, Миколу Барана, Тетяну Підгородецьку, Дениса Синтюка. Подяками організатори відзначили Ірину Горощук, Тетяну Ничку. За вагомий внесок в увічнення пам’яті подвигу збаражан в час війни та патріотичне виховання підростаючого покоління подяку отримав і незмінний відеооператор та фотограф усіх урочистостей, які проводить Штаб, Богдан Кузьма.
Музичним супроводом урочистостей з нагоди святкування Дня Прапора та нагородження бійців та волонтерів АТО, крім інструментальних композицій у виконанні «Оркестра Волі», стали виступи молодих збаразьких талантів з ГО «Максимівська ініціатива»– бандуристки Оксани Гіжовської та Олега Зіхевича, які виконали кілька патріотичних та ліричних пісень. За свою патріотичну позицію вони отримали пам’ятні відзнаки «25 років Незалежності України». Завершальним акордом урочистостей став виступ юних танцюристів зі студії «Ассоль» с.Максимівка ( хореограф Тетяна Лузан).
Патріотичну поезію декламувала Софійка Шевчук. Ведучою свята була Іванна Козира. Звукове оформлення церемонії нагородження здійснив гурт «Перевал».
Наталка ПАРОВА
