- ГЕРОЯМ УКРАЇНИ - СПРАВЖНІ НАГОРОДИ ВТО "Орден" ВГО"КРАЇНА"та"ЗВИТЯГА"
- Атрибути нагород: футляри, посвідчення та рамки
- Захисникам Вітчизни та волонтерам
- ПЛАКЕТКИ та ЗНАЧКИ
- Коїни підрозділів, військових частин, міністерств та відомств
- Нагороди в/ч та підрозділів, розроблені та виготовлені ВТО "Орден"
- Закон "Про нагородну систему України"
- Орден Нескорених та усі Знаки народної пошани
- АЛЕЯ СЛАВИ - нагородження Героїв
- ПОДАРУНКИ ДО КОЖНОГО СВЯТА
- Нагороди силових структур, громадських організацій, для міст і громад, спортсменів, героям Чорнобиля
- ІСТОРІЯ НАГОРОД України та країн світу
- Розробка та виготовлення нагород та знаків
- Мапа сайту
Артикул: ВТО_
16 листопада 2018 року громадська організація «Київське військово-історичне товариство» та Національний військово-історичний музей України на території музею провели презентацію книги авторів Чудновця О.М. та Латишева Р.М. Монітор «Смоленськ» («Krakow») три долі (Історія корабля, бойовий шлях та сьогодення 1924-1941-2018 рр.).
Ця книга про долю героїчного бойового корабля – річкового монітора «Смоленськ» («Краків»), який перебував в складі польської, а згодом радянської Пінської військової флотилії і загинув в вересні 1941 року при обороні м. Києва. Ця книга про героїзм і військові будні екіпажів монітора.
Грунтуючись на багатому архівному матеріалі, численних публікаціях, зокрема польських, пошуковому матеріалі, автори висвітлили історію бойового корабля.
Про роботу над книгою розповів Олександр Чудновець: «Три долі одного корабля. Риторичне питання — може у корабля бути три долі, три життя? Час показав, що так, може! Приклад тому історія героїчного бойового річкового корабля — монітора «Смоленськ». Вся доля монітора розділилася на три періоди. Перший був з початку будівництва, потім становлення, як бойового корабля під назвою «Краків» в складі військово-морського флоту Польщі до затоплення (фактично загибелі) 21 вересня 1939 року. Другий період — найбільш героїчний, після підйому і відновлення з жовтня 1939 року в складі Дніпровської військової флотилії, а з червня 1940 року в складі радянської Пінської флотилії до другої своєї загибелі 12 вересня 1941 року. Третій період це життя після загибелі корабля до нашого часу. Дійсно життя, по іншому і не скажеш, бо тема загадкового монітора «Смоленськ» турбує і притягує всіх, хто не байдужий до нашої вітчизняної історії, вже протягом більше ніж 70-и років. Залишки монітора «Смоленськ» і зараз знаходяться на місці останнього бою корабля («останнього параду», як кажуть моряки) — в Ладинській затоці річки Десна, в 30 км від стародавнього українського міста Чернігів. Зберегти для нащадків все, що залишилось від бойового корабля, який став символом боротьби з нацизмом в роки Другої світової війни — задача нинішнього покоління. Що являв собою легендарний монітор «Смоленськ» («Краків»), чому він є символом нескореності, мужності і героїзму екіпажів. Хто воював на ньому і боронив свою землю від ворога? Що зараз являють собою останки корабля, як зберегти їх від вандалів і байдужості, щоб вони зайняли гідне місце в музеях в ролі експонатів? Пре це ми спробували викласти у своїй книзі».
Також виступили директор військово-історичного музею Андрій Ільєнко, Роман Латишев, видавець книги Олег Філюк, син командира "Смоленська" капітан 1 рангу Олександр Семенов, 90-річний Іван Косяненко, котрий був юнгою Дніпровської флотилії у 1941 році, дочка командира монітора "Желєзняков" Вікета Маринушкіна.
Також, під час презентації книги, голова Громадської організації "Асоціація ветеранів ВМС України" Сергій Гайдук у рамках презентації розповів про підготовку науково-дослідницької експедиції під вітрилами «Від варягів у греки княжих часів до заможної морської України».
За сумлінну працю, активну роботу в громадському русі по увічненню історичної пам’яті, організацію та проведення військово – патріотичної роботи серед громадськості було нагороджено відзнакою ВГО «Країна» - медаллю «За збереження історії» Кущенка Юрія Анатолійовича – члена Ради ГО «Київське військово-історичне товариство» та Тарана Олександра Володимировича – організатора військового музею села Пілява на громадських засадах.
В ході презентацій царила дружня й щира обстановка, відмічалася кооперація людей, котрі переживають за морську долю України - від юнги часів Дніпровської флотилії до ветеранів Військово - морського флоту, від істориків та письменників і до політиків.