- СПРАВЖНІ НАГОРОДИ ВТО "Орден" ВГО"КРАЇНА"та"ЗВИТЯГА"
- Атрибути нагород: футляри, посвідчення та рамки
- Захисникам Вітчизни та волонтерам
- ПЛАКЕТКИ та ЗНАЧКИ
- Коїни підрозділів, військових частин, міністерств та відомств
- Награды в/ч и подразделений, разработанные и изготовленные ПТО "Орден"
- Закон "Про нагородну систему України"
- Орден Нескореных и все Знаки народної пошани
- АЛЕЯ СЛАВИ - нагородження Героїв
- ПОДАРКИ К КАЖДОМУ ПРАЗДНИКУ
- Награды силовых структур, общественных организаций, для городов, общин, спортсменам Героям Чернобыля
- ИСТОРИЯ НАГРАД Украины и стран мира
- Разработка, изготовление наград и знаков
- Карта сайта
Артикул: ВТО_
Нагрудний знак народної шани «Гідність та Воля» №1 отримав майданівець, заступник командира Шевченківської десятки Запорізької обласної Самооборони, доброволець батальйону «Донбас» Мартьянов Дмитро «СОН» посмертно.
Мартьянов Дмитро був справжнім Воїном Світла! Ця нагорода присвячується саме йому!
Дмитро Андрійович Мартьянов народився 2 листопада 1992 року.
Активний учасник Революції Гідності, був у складі Самооборони Запоріжжя, охороняв адміністративні будівлі від захоплення проросійськими сепаратистами, чергував на блокпостах.
Потім вирушив на фронт, стрілець 1-го взводу 2-ї роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас», псевдо «Сон».
Його роту виводили на ротацію до Запоріжжя! Однак, знаючи яка важка ситуація склалася в Іловайську, «Сон» у складі невеликої групи (десь 30 осіб) добровільно поїхав виручати своїх. Дмитро і всі, хто їхав у кузові, отримали поранення.
29 серпня 2014 року «Сон» загинув під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське. Вояки бачили, як поранений Дмитро відстрілювався з гранатомета.
3 вересня 2014-го тіло Дмитра разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу.
16 жовтня 2014 року тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невпізнаний Герой.
Батьки Дмитра довго відмовлялися проходити аналіз ДНК; ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському цвинтарі.
8 вересня 2016 року Дмитра перепоховали з військовими почестями на Кушугумському цвинтарі Запоріжжя.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Дмитро Мартьянов був нагороджений:
- 16 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
- «Іловайським Хрестом» (посмертно);
- медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно);
- почесним нагрудним знаком народної шани «Гідність та Воля» № 1 (посмертно).
Відзнака ВГО «Країна» «Гідність та Воля» - за його ГІДНІСТЬ та ВОЛЮ! За безмежну віру в Україну та Перемогу Революції Гідності! За те, що завжди був Першим! За активну участь в Київському і Запорізькому Майданах, за добровільну участь з першого дня в рядах Запорізької Обласної Самооборони, за участь у захисті будівлі Запорізької ОДА, за утримання української влади в місті та Україні, за зрив путінських планів по "Новоросії", за добровільний захист територіальної цілісності України зі зброєю в руках в лавах батальйону «Донбас», за відмову від ротації, коли всі знали, що в Іловайську все вийшло з під контролю, за бойові дії в оточенні, за поранення під час спроби прориву, за трагічну загибель від снаряду ворожого танка!
В НАШИХ СЕРЦЯХ ВІН ЗАВЖДИ ЗАЛИШИТЬСЯ ПЕРШИМ!