Я вдячна йому за все: за спільні опіку над знедоленими та сиротами, за допомогу родинам загиблих, за підтримку “Замку Радомисль”, за те, що вже багато десятиліть він чесно і віддано служить власному народу, дбаючи про його духовне здоров’я. Його місце в українській історії вже назавжди записане великими літерами, і вже при житті він став легендою.

В цей день я бажаю йому міцного здоров’я, довголіття, невтомної енергії та сил і надалі стояти на сторожі духовних цінностей українців, бути їхньою вірною опорою та заступником перед Всевишнім. Нехай збудеться його найзаповітніша мрія — створення єдиної української помісної церкви!

У знак великої поваги та визнання його заслуг перед народом України сьогодні разом з представниками громадських організацій України я також мала честь вручити Патріарху знак народної пошани “За служіння людям”.

Ми подарували Святійшому Патріарху подарунки, сповнені людською любов’ю та символізмом — картину від дітей з міста Бахмут, які були вивезені з-під обстрілів і дивом залишилися живими, підсвічник з розбомбленої церкви села Зайцеве Бахмутського району, розписаний ящик від патронів з фронту, розписану дітками гільзу і плетеного янгола над нею...

Нехай божа благодать перебуває з нашим Святішим Патріархом повсякчас, а мирські негаразди обходять стороною!