- СПРАВЖНІ НАГОРОДИ ВТО "Орден" ВГО"КРАЇНА"та"ЗВИТЯГА"
- ПОДАРУНКИ ДО КОЖНОГО СВЯТА
- Нагороди "ЗА СЛУЖБУ ДЕРЖАВІ" захисникам Вітчизни
- Награды для городов и территориальных обьединений
- Розробка нагород, знаків та відзнак для міст, ОТГ, підриємств та ГО
- Атрибути нагород: футляри, посвідчення та рамки
- Захисникам Вітчизни та волонтерам
- АЛЕЯ СЛАВИ - нагородження Героїв
- Коїни підрозділів, військових частин, міністерств та відомств
- Награды в/ч и подразделений, разработанные и изготовленные ПТО "Орден"
- Відзнаки силових структур розроблені та виготовлені ВТО "Орден"
- Нагороди для медичних працівників- наших ангелів милосердя!
- ПЛАКЕТКИ та ЗНАЧКИ
- Награды силовых структур, общественных организаций, для городов, общин, спортсменам Героям Чернобыля
- ИСТОРИЯ НАГРАД Украины и стран мира
- Розробка та виготовлення нагород та знаків та коїнів для В/Ч та підрозділів
- Карта сайта
18 березня керівник Тернопільського осередку "Об'єднання Добровольців" Євген Бабіч передав Драбик Галині Почесну відзнаку Всеукраїнської Громадської Організації «Об’єднання Добровольців» «Орден Добровольця», яким 14 березня було посмертно відзначено її сина - Стефановича Віктора, позивний "Вік". Герой загинув на 28 році життя, 15 червня 2015 року в боях за селище Широкине.
Віктор Володимирович Стефанович народився 1987 року у місті Тернополі. Простий хлопець, весельчак та добряк працював у будівельному супермаркеті та їздив на заробітки за кордон. Але не міг лишатися осторонь боротьби за свободу власної країни. Спочатку відстоював правду на Майдані в Києві, а потім твердо вирішив боротися з загарбниками за волю на сході України.
На фронті від грудня 2014 року, нарекли його позивним «Вік». Хоч в армії не служив, пішов добровольцем до 8 окремої роти «Аратта».
Він завжди рвався у бій, не терпів несправедливості та дуже переживав за долю України. Життя 28-річного Віктора Стефановича обірвав ворожий осколок, який вцілив прямісінько в сонну артерію. Це сталося 15 червня біля Широкіно, в Донецькій області, хлопець ціною власного життя прикрив побратимів.
«Віка» згадують, як зовсім невибагливого, спокійного і дуже доброго. Він був другом і братом! Але бився як лев!
Поховали Віктора Стефановича 21 червня у Тернополі на Микулинецькому кладовищі поруч з іншими Героями, які загинули в зоні АТО.
Джерело - http://dobrovoltsi.org.ua/uncategorized/обєднання-добровольців-відзначи-4/