- СПРАВЖНІ НАГОРОДИ ВТО "Орден" ВГО"КРАЇНА"та"ЗВИТЯГА"
- ПОДАРУНКИ ДО КОЖНОГО СВЯТА
- Нагороди "ЗА СЛУЖБУ ДЕРЖАВІ" захисникам Вітчизни
- Награды для городов и территориальных обьединений
- Розробка нагород, знаків та відзнак для міст, ОТГ, підриємств та ГО
- Атрибути нагород: футляри, посвідчення та рамки
- Захисникам Вітчизни та волонтерам
- АЛЕЯ СЛАВИ - нагородження Героїв
- Коїни підрозділів, військових частин, міністерств та відомств
- Награды в/ч и подразделений, разработанные и изготовленные ПТО "Орден"
- Відзнаки силових структур розроблені та виготовлені ВТО "Орден"
- Нагороди для медичних працівників- наших ангелів милосердя!
- ПЛАКЕТКИ та ЗНАЧКИ
- Награды силовых структур, общественных организаций, для городов, общин, спортсменам Героям Чернобыля
- ИСТОРИЯ НАГРАД Украины и стран мира
- Розробка та виготовлення нагород та знаків та коїнів для В/Ч та підрозділів
- Карта сайта
29 серпня, на честь Дня вшанування пам’яті загиблих воїнів АТО, за поданням громадської організації «Сумське морське зібрання», в м. Дніпро відбулося нагородження Хрестом Петра Калнишевського «За гідність у полоні» (№50) за героїзм та взірець мужності волонтера Олени Савич.
Савич Олена Григорівна приймала активну участь на майдані з 1 листопада 2013 р по 27 лютого 2014 р.
Після майдану вступила в оборону м. Дніпра. Рік перебувала на блокпосту в селище Братське, Дніпропетровської обл. Допомагала військовим 24 ОМБр, 3 ОПСП, які знаходилися в аеропорту Дніпра.
Приймала участь в розселенні біженців зі Сходу. До себе взяла жити сім'ю військових.
З початку війни стала волонтером 39 ОМБ, 55 ОАБр Дніпро-2. Кожної неділі їздила до них у Многопілля до самого Іловайського котла. Вивозила з котла на своєму авто бійців з 39, 40 батальйонів, лікарів, місцевих жителів.
Потрапила в полон 26 серпня 2014 року. Допитували на місці, перевіряли чи не снайпером. Потім хотіли розстріляти і кинути в річку, але один з бойовиків вступився. Основні допити проводили в штабі бойовиків. Допитували Захарченко (Матвей), потім Безлер (Бес). Умови були жахливі. Тримали в одній камері з чоловіками. Світла і води не було. Сиділа зачинена в повній темряві.
Вдень і вночі приводили нових арештантів, дуже били, потім заставляли працювати, води і їжі не давали. Одного разу Олена поцупила буханку хліба, заховала її в сміття, а в ночі нагодувала наших полонених.
Під час чергового допиту, коли охорона була сильно п’яна, Олені, оманливим шляхом, разом з ще одним полоненим вдалося втекти, прихватив авто.
Олена Григорівна і сьогодні продовжує свою нелегку волонтерську діяльність.